• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Сторінка психолога
• Поради психолога

Поради психолога для батьків першокласників

Шановні батьки!

Мине зовсім небагато часу ,і вашого малюка, називатимуть школярем, а вас, дорослі – батьками школяра. І в кожного з’явиться своя складна, але важлива роль у шкільному процесі. Чи готові ви до цієї ролі? Чи знаєте, що робити?

Фізіологічні та психологічні особливості дитини 6 – 7 років.

У 5 -6 років дитина починає швидко рости та набирати вагу. Із коротконогого чоловічка з великим тулубом вона перетворюється на пропорційно складеного хлопчика чи дівчинку. Особливо інтенсивно розвиваються м’язи тулуба та хребет. Але до остаточного формування організму дитини ще дуже далеко: не сформована центральна нервова система, від якої залежить поведінка та психічна діяльність, залишається характерною висока втомлюваність дитини.

Вступ малюка до школи істотно змінює соціальний бік його розвитку. Дитині доведеться спілкуватися не тільки з великим колективом однолітків, але й із дорослими , підкорятися їхнім вимогам, а головне , дитині треба буде стати членом колективу, котрий має свою мету та функції, відмінні від тих, що були , наприклад, в дитячому садочку.

Непідготовленість дитини до школи найчастіше запізно виявляється у фактах неуспішності, шкільних неврозах та підвищеній шкільній тривожності. Для того щоб початок шкільного навчання поклав старт новому етапу розвитку, дитина має бути готовою до цієї форми співпраці між дорослими та дітьми, нових видів діяльності.

Багато хто з батьків вважають головним показником готовності дитини до школи обсяг знань, які вона набула в період дитинства. Однак дитина може прийти до школи з широким кругозором , але виявиться зовсім не підготовленою до виконання різноманітних вимог , які висуваються у школі.

! ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

1. Процес навчання у школі вимагає від дитини не лише вміння узагальнювати , аналізувати та синтезувати, але й вміння спостерігати та мати розвинуту творчу уяву.

2. Велику роль відіграє і хороше здоров’я. Стан здоров’я дитини на початку навчання – це той резерв, той запас сили ,котрий багато в чому визначає успіх і першого року навчання , і всього шкільного марафону.

3. Численні дослідження показали, що молодшим школярам до вподоби вчитися . У цьому віці закладається фундамент етичної поведінки , відбувається засвоєння моральних норм та правил. Але неграмотна поведінка дорослих призводить до зменшення старанності та відповідальності. Адже кожна дитина на момент вступу до школи перебуває на певному рівні морального розвитку. Тому деякі діти починають повторювати встановлені правила поведінки тільки для того , щоб уникнути покарання від дорослих, а деякі поводяться так, щоб уникнути несхвалення з боку інших людей. Більш високий рівень морального розвитку характеризується тим, що першокласник керується людськими принципами та нормами для того, щоб уникнути втрати гідності,докорів совісті.

4. Поведінка дитини багато в чому залежить від її темпераменту. Це може виявлятися у мовленні , емоційному розвитку,операціях мислення, у письмі. Один розмовляє швидко , інший – повільно;один легко включається в роботу, інший діє невпевнено, боязко;один розв’язує складну задачу завзято та наполегливо, другий – кидає, потім знову продовжує розв’язувати. Особливості темпераменту можуть бути замасковані навичками , звичками, так званим характером. А оскільки темперамент залежить від нервової системи , то змінити його майже неможливо і не слід намагатися це робити!

5. Діти у 6 – 7 років вже мають комунікативні здібності. Це здібності, які допомагають дитині спілкуватися. До них також належать: бажання вступати в контакт з оточуючими дорослими та дітьми;вміння організовувати спілкування, слухати співрозмовника;знання норм та правил спілкування.

До вікових особливостей 6 -7 річних малюків належать безпосередність, емоційність , допитливість, довірливість, чуйність. Наприклад, під час пояснення вчителем арифметичної задачі, в якій йдеться про гриби , першокласник може відразу розповісти про те, як він теж збирав гриби у лісі. При цьому не треба приймати таку поведінку за неслухняність чи неуважність. Дитина безпосередня у стосунках з вами .Вередування та впертість теж характерні для цього віку. Важливою якістю є наслідування, однак варто пам’ятати, що дитина переймає не тільки позитивне, а й негативне.

Таким чином,в основі готовності до шкільного навчання лежить і фізичний ,і психологічний розвиток дитини, без якого вона не може успішно вчитися.

Загальні рекомендації

щодо підготовки дитини до шкільного навчання

1.Кожного дня читайте дитині та обговорюйте прочитане.

2.Заохочуйте дитину ставити запитання .

3.Збільшуйте словниковий запас дитини.

4.Регулярно водіть дитину до бібліотеки.

5. Складайте разом розповіді за картинками. Спочатку почніть ви , а потім попросіть малюка продовжити розповідь. Можете прочитати коротенькі розповіді та кожного разу попросіть переказати їх. Зверніть увагу на те, чи переказала дитина вам головну думку, чи зробила опис другорядних деталей,або розповідь не вдалася.

6.Учіть із дитиною вірші напам’ять. Спочатку розкажіть вірш повністю, а потім заучуйте частинами .Слідкуйте чи повністю дитина відтворює текст , чи не переставляє слова, чи пропускає слова або додає неіснуючі.

7.У розмові з дитиною називайте якомога більше предметів, їхніх ознак, дій з ними. Зверніть увагу на те,чи знає малюк назви предметів.

8. Знайомте дитину з лічбою, послідовністю чисел. Щоразу звертайте увагу на такі моменти чи рахує дитина очима або промовляє тихим, але чутним голосом. Необхідно, щоб малюк поступово переходив від торкання пальцем предмету під час лічби без видимих моторних або рухомих компонентів, тобто до лічби очима.

9.Учіть дитину порівнювати , знаходити спільне та відмінне в предметах:»Що на цій картинці інакше?», «Що змінилося?» тощо.

10 .Заохочуйте малюка до ігор з іншими дітьми, грайтеся разом із дитиною в різні ігри.